Значення
-
(розм.) Набридливо, настирливо повчати когось, давати непрохані поради або вказівки, часто з відтінком докору чи зверхності.
-
(заст.) Набувати досвіду, мудрості через життєві випробування, вчитися на власних помилках (зазвичай у формах минулого часу, наприклад, “напучувався досить”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я напучуюся, ти напучуєшся, він напучується, ми напучуємося, ви напучуєтеся, вони напучуються