напризволяще
[nɑprɪzʋoljɑʃt͡ʃɛ] Прислівник
Буква:Н
Значення
-
Без певної мети, безсистемно, безладно, хаотично.
-
(Уживається також для посилення) Дуже багато, у великій кількості, без усякої міри.
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘напризволяще’ походить від сполучення прийменника ‘на’ з іменником ‘призволяще’, що означає ‘воля, розсуд’. Первісно воно означало ‘на (власний) суд, на (власну) волю’, тобто залишити когось без опіки, на самоті. Це слово є результатом зрощення прийменника ‘на’ та іменника, що походить від дієслова ‘зволити’ (захотіти, дозволити). Споріднене з російським ‘произвол’ (свавілля).
Приклади з художньої літератури
-
Ти ще ніколи в житті не бував у Чортополі, Хомський, і навіть змушений був якось вислухати гнівну нотацію з уст однієї поетки-патріотки про те, що Чортопіль — наша духовна Мекка, і не побувати в ньому не можна, якщо ти справді любиш свій рідний край, а кожен митець повинен любити свій рідний край, пане Хомський, так вона казала десь протягом години, в клубі українського товариства, підсівши до тебе на сусідній стілець, одне й те саме протягом години, з деякими несуттєвими варіаціями, нахиляючись дуже близько до твого обличчя, аби ти її добре почув, але ти чув тільки поганий запах від неї, тож поклявся самому собі, що ніколи не поїдеш у той Чортопіль, але от їдеш, їдеш, Хомський, покинувши напризволяще інститут і Росію, і Женю з абортом, їдеш на два дні за тисячу кілометрів, бо тебе покликано телеграмою від Мацапури — геніального постановника всіх епох і народів.— Юрій Андрухович