напряму

[nɑprjɑmu] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Безпосередньо, без проміжних ланок, етапів або посередників; прямо до кого-, чого-небудь.

  2. У прямому напрямі, без відхилень; прямо, по прямій лінії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напрям, р. напряму, д. напрямові, з. напрям, о. напрямом, м. напрямі, к. напряме

Більше записів