Значення
-
Власна назва, що позначає конкретну установу, організацію або її структурний підрозділ, який займається розподілом, відправкою або координацією руху кого-, чого-небудь (наприклад, робочої сили, вантажів, кореспонденції).
-
Термін, що вживається для позначення офіційного документа (ордера, путівки, доручення), який видається такій установі та дає право або вказує на необхідність відправлення когось, чогось у певне місце або для певної мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напрямлення, р. напрямлення, д. напрямленню, з. напрямлення, о. напрямленням, м. напрямленні, к. напрямлення