напросити

1. Нав’язливою поведінкою, проханнями або діями спричинити, викликати щось небажане, неприємне (часто про відповідь, відмову, неприємності).

2. Домогтися чогось нав’язливими проханнями, зуміти отримати запрошення.

3. (розм.) Запросити когось наполегливо, настійливо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |