Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова направляти; надання чомусь певного напрямку руху, розвитку або дії.
2. Лінія, вздовж якої відбувається рух, розташування чогось або розвиток подій; напрям.
3. Галузь діяльності, сфера знань або роботи; спеціальність, профіль.
4. Документ, що дає право або доручає звернутися кудись, надіслати когось або щось до певної установи, організації або посадової особи.
Приклад 1:
У газі молекули, рухаючись хаотично, пі сля зіткнення часто міняють направлення руху і в період зіткнень проходять порівняно великі відстані; в рідині молекула після зіткнення залишаються 199 поблизу від свого партнера і як би «тупцює на місці», здійснюючи невеликі переміщення в обмеженою області. Л ише після цього слід ує порівняно великий стрибок, і молекула покидає ту «клітинку», в якій вона рухалася.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”