направа

[nɑprɑʋɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* НАПР А ВА , и, ж. 1 . рідко . Те саме , що нам о ва 1. – Цей отаман , певно , з направи чиєїсь .. має зле на нього серце за Рокитну і руйнує маєтності князя ( Ле , Наливайко , 1957, 24). 2. діал. Лагодження , ремонт . Треба хліб молотити , а машина і досі стоїть без направи ( Коцюб ., II, 1955, 83); Збудована була [ школа ] з дуже доброго матеріалу , бо хоч дуже стара , то не вимагала навіть ніякої направи ( Март ., Тв., 1954, 454). 3. заст. Напрям . Лепетливий товариш своїми жартами та вигадками дав направу його думкам , дуже поетичну та мрійну (Н.- Лев ., IV, 1956, 332).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. направа, р. направи, д. направі, з. направу, о. направою, м. направі, к. направо

Більше записів