Який набув високого рівня вміння, майстерності в певній справі в результаті тривалої практики; досвідчений, вправний.
напрактикований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Який набув високого рівня вміння, майстерності в певній справі в результаті тривалої практики; досвідчений, вправний.
Відсутні