напосідливість

Властивість за значенням прикметника “напосідливий“; настирливість, нав’язливість у поведінці або спілкуванні.

Приклади вживання

Приклад 1:
У деяких випадках треба конче виявляти напосідливість і самому твердо визначити свої права. Хтось із них, можливо, називатиме це нахабством, а я називаю твердим, категоричним законом життя.
— Невідомий автор, “Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |