1. Рішуча вимога, категоричне прохання, висловлене з упертістю; дія за значенням дієслова «наполягати».
2. (у філософії, логіці) Один з основних законів формальної логіки, що стверджує, що кожна думка (поняття, судження) повинна бути чіткою, певною і несуперечливою; закон тотожності.