1. (розм.) Швидко, поспіхом, без належної уваги до деталей; так, що виконується неакуратно або поверхнево.
2. (перен.) Приблизно, на око, без точних вимірів або розрахунків.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Швидко, поспіхом, без належної уваги до деталей; так, що виконується неакуратно або поверхнево.
2. (перен.) Приблизно, на око, без точних вимірів або розрахунків.
Приклад 1:
Коли ж що напхом з’язикаєш І в тереб добре зживотаєш, То на веселі занутрить; Об лихо вдаром заземлюєш, І ввесь забуд свій зголодуєш, І біг до горя зачортить. Та що абищоти верзлялом, Не казку кормом солов’ять: Ось ну, закалиткуй брязкалом, То радощі заденежать.
— Самчук Улас, “Марія”