Значення
-
Стан, коли щось (переважно світло, вогонь, зір) втратило свою яскравість чи інтенсивність, але не згасло повністю; слабке, ледве помітне сяяння або існування.
-
(Переносно) Стан ослаблення, занепаду, втрати живості чи енергії, але не повного припинення (наприклад, про почуття, пам’ять, явище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівзгаслість, р. напівзгаслості, д. напівзгаслості, з. напівзгаслість, о. напівзгаслістю, м. напівзгаслості, к. напівзгаслосте