Значення
-
(мат.) Властивість деяких числових рядів або інтегралів, коли вони не є абсолютно збіжними, але збігаються за певним способом підсумовування або при особливій умові (наприклад, умовна збіжність).
-
(інф., мат.) Властивість ітераційного чи наближеного обчислювального процесу, коли він демонструє стабілізацію або прагнення до певного стану, що не є строгою збіжністю до єдиного рішення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівзбіжність, р. напівзбіжності, д. напівзбіжності, з. напівзбіжність, о. напівзбіжністю, м. напівзбіжності, к. напівзбіжносте