1. (мат.) Властивість деяких числових рядів або інтегралів, коли вони не є абсолютно збіжними, але збігаються за певним способом підсумовування або при особливій умові (наприклад, умовна збіжність).
2. (інф., мат.) Властивість ітераційного чи наближеного обчислювального процесу, коли він демонструє стабілізацію або прагнення до певного стану, що не є строгою збіжністю до єдиного рішення.