напівзалежність

Значення

1. Стан або положення суб’єкта (особи, організації, території тощо), який формально має певні атрибути самостійності, але в ключових аспектах (політичних, економічних, правових) знаходиться під контролем або впливом іншого, сильнішого суб’єкта; обмежена, неповна незалежність.

2. У міжнародному праві та політології — статус державного утворення, яке володіє деякими ознаками суверенітету (наприклад, внутрішнім самоврядуванням), але зовнішня політика, безпека або економіка якого повністю або значною мірою контролюються іншою державою.

3. У психології та соціальних відносинах — стан, коли індивідуум зберігає видимість автономії, але його емоційне благополуччя, самооцінка або життєві рішення критично залежать від іншої особи чи групи.

Правопис та відмінювання