напівзабуття

[nɑpiʋzɑbuttjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Стан, проміжний між повною свідомістю та забуттям, коли сприйняття дійсності притуплене, нечітке, а мислення сповільнене.

  2. У літературі та мистецтві — художній образ або тематика, що стосується стану невиразної пам’яті, втрати частини минулого, перебування на межі забуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівзабуття, р. напівзабуття, д. напівзабуттю, з. напівзабуття, о. напівзабуттям, м. напівзабутті, к. напівзабуття

Більше записів