напіввимірність

1. У математиці, зокрема в теорії розмірності — властивість топологічного простору, що характеризує його проміжну структуру між цілими розмірностями; числова характеристика простору, яка може бути нецілим числом (наприклад, фрактала).

2. У фізиці та техніці — характеристика об’єкта або системи, розмірність якої виражена дробовим числом, що часто виникає при описі фрактальних структур або складних поверхонь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |