напіввекторний

1. (у математиці, фізиці) Який має властивості вектора лише частково або в обмеженому сенсі; такий, що описується величиною, яка є вектором лише за певних умов або в певному підпросторі.

2. (у комп’ютерній графіці та обробці зображень) Пов’язаний із гібридним представленням графіки, що поєднує векторні та растрові (піксельні) елементи; такий, що використовує частково векторні дані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |