напівувідний

1. (у граматиці) такий, що має ознаки двох категорій — відмінка та відмінкового доповнення, виражає об’єктно-атрибутивні відношення та вживається з прийменниками “у”, “на”, “по”, “за”, “під”, “між”, “над”, “перед”, “о”, “при” (напр., напівувідний відмінок).