напівупорядкування

1. (математика) Бінарне відношення на множині, яке є рефлексивним та транзитивним, але не обов’язково антисиметричним, тобто допускає можливість того, що a ≤ b і b ≤ a для різних елементів a та b.

2. (загальне) Неповний, частковий порядок; стан, коли елементи системи впорядковані лише частково, а не повністю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |