напівупорядкування

[nɑpiʋuporjɑdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (математика) Бінарне відношення на множині, яке є рефлексивним та транзитивним, але не обов’язково антисиметричним, тобто допускає можливість того, що a ≤ b і b ≤ a для різних елементів a та b.

  2. (загальне) Неповний, частковий порядок; стан, коли елементи системи впорядковані лише частково, а не повністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівупорядкування, р. напівупорядкування, д. напівупорядкуванню, з. напівупорядкування, о. напівупорядкуванням, м. напівупорядкуванні, к. напівупорядкування

Більше записів