напівупорядкований

1. (у математиці, теорії порядку) Такий, що для елементів множини визначено бінарне відношення, яке є рефлексивним та транзитивним, але не обов’язково антисиметричним (на відміну від повністю впорядкованої множини); частково впорядкований.

2. (у техніці, інформатиці) Такий, що має ознаки або властивості часткового порядку; організований не повністю, лише частково.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |