напівупорядкованість

1. (математика) властивість бінарного відношення на множині, яке є рефлексивним і транзитивним, але не обов’язково антисиметричним (на відміну від відношення часткового порядку); частковий порядок без вимоги антисиметричності.

2. (загальне) стан або якість того, що впорядковане лише частково, не до кінця; неповна впорядкованість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |