напівупорядкованість

[nɑpiʋuporjɑdkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (математика) властивість бінарного відношення на множині, яке є рефлексивним і транзитивним, але не обов’язково антисиметричним (на відміну від відношення часткового порядку); частковий порядок без вимоги антисиметричності.

  2. (загальне) стан або якість того, що впорядковане лише частково, не до кінця; неповна впорядкованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівупорядкованість, р. напівупорядкованості, д. напівупорядкованості, з. напівупорядкованість, о. напівупорядкованістю, м. напівупорядкованості, к. напівупорядкованосте

Більше записів