напівтвердий

1. Такий, що має властивості між твердим і м’яким; не зовсім твердий.

2. У фонетиці: такий, що стосується приголосного звука, який вимовляється з помірним підняттям середньої частини спинки язика до твердого піднебіння, але без повної палаталізації, як, наприклад, звук [д’] у слові «диво».

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |