1. Найменший інтервал між двома сусідніми звуками в традиційній західноєвропейській музичній системі; половина цілого тону.
2. Суттєвий, але не різкий відтінок, нюанс у кольорі, звучанні, почуттях, думках тощо.
напівтон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |