1. Освітленість, що є проміжною між яскравим світлом і повною темрявою; недостатнє, тьмяне, слабке світло, за якого предмети розрізняються нечітко.
2. Переносно: стан невизначеності, неповного розуміння або усвідомлення чогось; напівсвідомість.
напівтемрява
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Йому і так було все видно, хоч у кімнаті й горіло всього декілька свічок і панувала густа напівтемрява. Посередині кімнати стояла на чотирьох ніжках старезна чавунна ванна, закіптюжена й облуплена.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |