напівстертість

[nɑpiʋstɛrtistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Стан або властивість об’єкта (найчастіше матеріального), що є частково зношеним, потертим, має ознаки втрати чіткості або первісної цілісності внаслідок тривалого використання або впливу зовнішніх факторів.

  2. У переносному значенні — ознака або характеристика чогось (явища, пам’яті, образу), що втратило виразність, ясність, силу, але ще не зникло повністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівстертість, р. напівстертості, д. напівстертості, з. напівстертість, о. напівстертістю, м. напівстертості, к. напівстертосте

Більше записів