Значення
-
Стан системи, об’єкта або процесу, що характеризується обмеженою стійкістю, здатністю зберігати свої властивості лише за певних умов або протягом певного часу, після чого може відбутися перехід до нестабільного стану.
-
У техніці та фізиці — властивість динамічної системи, яка є стійкою лише за малих збурень або в обмеженому діапазоні параметрів, демонструючи нестійкість за значного відхилення від рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівстабільність, р. напівстабільності, д. напівстабільності, з. напівстабільність, о. напівстабільністю, м. напівстабільності, к. напівстабільносте