напіврозетка

1. (у ботаніці) Базальне листя, зібране у щільне коло біля основи стебла рослини, що утворює нижню частину повної розетки.

2. (у техніці, електротехніці) Частина роз’ємного електричного з’єднання (розетки), що зазвичай містить гнізда для штепсельних контактів і призначена для стаціонарного кріплення до поверхні; конструктивно або функціонально неповна розетка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |