напівпричинений
[nɑpiʋprɪt͡ʃɪnɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у філософії, особливо в схоластиці) такий, що існує не самостійно, а лише в іншій речі або субстанції як її властивість, стан або відношення; що має причину свого існування частково в собі, а частково в іншому.
-
(у граматиці) такий, що виражає значення неповної або опосередкованої причинності, наприклад, про дію, що відбувається з певної причини, але не цілком через неї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівпричинений, р. напівпричиненого, д. напівпричиненому, з. напівпричиненого, о. напівпричиненим, м. напівпричиненім