напівпровідник

[nɑpiʋproʋidnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Речовина, яка за звичайних умов погано проводить електричний струм, але її електропровідність різко зростає під впливом зовнішніх факторів (нагрівання, освітлення, домішок тощо), що дозволяє керувати електричним струмом; основа сучасної електроніки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівпровідник, р. напівпровідника, д. напівпровідникові, з. напівпровідник, о. напівпровідником, м. напівпровідникові, к. напівпровіднику

Більше записів