напівпростий
[nɑpiʋprostɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що є розширенням простої групи за допомогою розв’язної групи; має складний ланцюг нормальних підгруп, де фактор-групи є простими.
-
(у математиці, зокрема в теорії чисел та алгебри) Стосовно числа або алгебричної структури: такий, що має властивості, проміжні між простими та складними; наприклад, напівпросте число — добуток двох простих чисел.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівпростий, р. напівпростого, д. напівпростому, з. напівпростого, о. напівпростим, м. напівпростім