1. (у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що є розширенням простої групи за допомогою розв’язної групи; має складний ланцюг нормальних підгруп, де фактор-групи є простими.
2. (у математиці, зокрема в теорії чисел та алгебри) Стосовно числа або алгебричної структури: такий, що має властивості, проміжні між простими та складними; наприклад, напівпросте число — добуток двох простих чисел.