Значення
-
(у техніці) Технологічний процес часткового просочення матеріалу (наприклад, деревини, паперу, тканини) рідиною (олією, смолою, антисептиком) з метою надання йому певних властивостей, при якому просочуючий склад проникає не на всю глибину, а лише у поверхневі шари.
-
(у будівництві) Стан або результат такого процесу, коли будівельний матеріал (наприклад, бетон, цегла) має неповне, поверхневе просочення захисним або зміцнюючим складом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівпросочення, р. напівпросочення, д. напівпросоченню, з. напівпросочення, о. напівпросоченням, м. напівпросоченні, к. напівпросочення