напівпроникність

1. Фізична властивість матеріалу, перегородки або мембрани, що дозволяє вільно проходити молекулам розчинника (наприклад, води), але затримує молекули або іони розчинених речовин.

2. У біології та хімії — властивість клітинних мембран або штучних мембран вибірково пропускати одні речовини (зазвичай за критерієм розміру молекул або заряду) і не пропускати інші.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |