1. (У граматиці) Такий, що виражає додаткову, другорядну дію або стан і функціонально наближається до підрядного речення, але не утворює окремого предикативного центру; що має ознаки предикативності, але не є повноцінним присудком.
2. (Про конструкції, звороти) Складений з елементів, які семантично та синтаксично поєднують ознаки члена речення та окремого висловлювання, наприклад, дієприкметниковий чи дієприслівниковий зворот.