Значення
-
У фонетиці та фонології — артикуляційна якість приголосного звука, що займає проміжне положення між твердим і м’яким (палаталізованим) вимовою; слабка палаталізація.
-
У мовознавстві — характеристика фонемної позиції або фонетичного процесу, при якому тверді приголосні набувають дещо пом’якшеного відтінку, часто під впливом сусідніх звуків або в певних позиціях у слові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівпом'якшеність, р. напівпом'якшеності, д. напівпом'якшеності, з. напівпом'якшеність, о. напівпом'якшеністю, м. напівпом'якшеності, к. напівпом'якшеносте