1. (у математиці, геометрії) Властивість фігур, які можна сумістити за допомогою композиції перетворення подібності та ізометрії; часткова, обмежена подібність.
2. (у лінгвістиці) Неповна подібність мовних одиниць (наприклад, морфем, слів), що мають спільні риси, але не є повними двійниками.