Патологічний стан між непритомністю та свідомістю, коли людина частково втрачає зв’язок із навколишнім середовищем, сприйняття притуплене, але рефлекси та реакції на сильні подразники можуть зберігатися.
напівнепритомність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але коли увійшов у двір і побачив хату на замку, припечатану сургучем, і корбу над криницею без мотузки, і серед двору ту діжку перекинуту, яка стояла у клуні, накрита свиткою, — мабуть, з висівками, бо на спідніх клепках і зараз біліло їх там із пригірщ, — то напівнепритомність з його душі неначе хтось здув. І, ніби вовк, почувши несподівано кілька пострілів з усіх боків, плигає навмання туди, куди вже ноги насилковані бігти, хоч би назустріч і найбільшій небезпеці, так і Гордій вскочив у відчинену наскрізь клуню і побачив в сіні те місце; де надавно спав, улежане ще й досі так, неначе він за півгодини його покинув.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |