напівмонотонний

1. (про функцію, послідовність тощо) такий, що зберігає монотонність лише на окремих інтервалах або ділянках, а не на всій області визначення; частково монотонний.

2. (у ширшому вживанні) такий, що лише частково має властивість монотонності; обмежено одноманітний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |