напівмонотонність

1. (Математика, теорія функцій) Властивість функції, яка є монотонною (неспадною або незростаючою) лише на деяких інтервалах або підмножинах своєї області визначення, а не на всій області цілком.

2. (Математика, теорія порядку) Властивість відображення між частково впорядкованими множинами, яке зберігає порядок (є монотонним) лише для деяких пар елементів, а не для всіх.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |