напівкріпосний
[nɑpiʋkriposnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(істор.) Такий, що стосується напівкріпацтва — стану селян, проміжного між кріпацтвом та вільним станом, наприклад, у Російській імперії після реформи 1847 року для державних селян Лівобережної України або для певних категорій селян у інших регіонах.
-
(перен.) Такий, що обмежує свободу чи права, але не до кінця; що має риси залежності, але не повної.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівкріпосний, р. напівкріпосного, д. напівкріпосному, з. напівкріпосного, о. напівкріпосним, м. напівкріпоснім