1. (істор.) Такий, що стосується напівкріпацтва — стану селян, проміжного між кріпацтвом та вільним станом, наприклад, у Російській імперії після реформи 1847 року для державних селян Лівобережної України або для певних категорій селян у інших регіонах.
2. (перен.) Такий, що обмежує свободу чи права, але не до кінця; що має риси залежності, але не повної.