напівкомпіляція

[nɑpiʋkompiljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Термін, що позначає текст, створений частково шляхом компіляції (узагальнення та обробки вже існуючих джерел), а частково — на основі власного, оригінального дослідження чи творчості автора.

  2. У літературознавстві та мистецтві — твір, де автор поєднує запозичені елементи (цитати, мотиви, сюжети) з власними ідеями та розробкою, займаючи проміжне положення між повною компіляцією та цілком оригінальною роботою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівкомпіляція, р. напівкомпіляції, д. напівкомпіляції, з. напівкомпіляцію, о. напівкомпіляцією, м. напівкомпіляції, к. напівкомпіляціє

Більше записів