напівкокс

1. Продукт проміжної стадії коксування кам’яного вугілля, що утворюється при нагріванні до температур нижчих, ніж при отриманні коксу, і містить менше вуглецю та більше летких речовин.

2. Твердий залишок, отриманий шляхом напівкоксування (напівсухої перегонки) палив (торфу, бурого вугілля, сланців) при температурі 500–550 °C, який використовується як паливо або сировина для подальшої переробки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |