Значення
-
Представник народу чи племені, що поєднує кочовий спосіб життя з осілим, переміщуючись із худобою сезонно між певними районами та маючи тимчасові або постійні поселення.
-
У ширшому значенні — людина чи група, що веде подібний, напівосілий спосіб життя, часто у контексті історичних чи етнографічних досліджень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівкочівник, р. напівкочівника, д. напівкочівникові, з. напівкочівника, о. напівкочівником, м. напівкочівникові, к. напівкочівнику