Значення
-
Хімічний термін, що позначає сполуку, в якій один з елементів (зазвичай метал) знаходиться у проміжному ступені окиснення між хлористим (нижчим) та хлорним (вищим), або сполуку, що містить хлор у кількості, проміжній між двома основними ступенями окиснення.
-
У застарілій термінології — такий, що містить хлору вдвічі менше, ніж у відповідній хлористій сполуці (наприклад, напівхлористий залізо — FeCl₂ порівняно з FeCl₃).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівхлористий, р. напівхлористого, д. напівхлористому, з. напівхлористого, о. напівхлористим, м. напівхлористім, к. напівхлористий