напівголосний

[nɑpiʋɦolosnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. (у фонетиці) звук, який займає проміжне положення між голосним і приголосним, утворюється з меншою перешкодою в ротовій порожнині, ніж приголосні, але з більшою, ніж голосні; зазвичай виступає як неслогоутворювальний елемент (наприклад, звуки [j], [w]).

  2. (у граматиці) літера, що позначає такий звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівголосний, р. напівголосного, д. напівголосному, з. напівголосного, о. напівголосним, м. напівголоснім

Більше записів