1. (у фонетиці) звук, який займає проміжне положення між голосним і приголосним, утворюється з меншою перешкодою в ротовій порожнині, ніж приголосні, але з більшою, ніж голосні; зазвичай виступає як неслогоутворювальний елемент (наприклад, звуки [j], [w]).
2. (у граматиці) літера, що позначає такий звук.