напівгармоніка

1. Музичний інструмент з групи язичкових духових, різновид гармоніки, у якого звуки різної висоти створюються лише при розтягуванні міха (на відміну від звичайної гармоніки, де звук видобувається і при стисканні, і при розтягуванні).

2. Рідкісна назва для акордеону або баяна, що вживається в деяких регіонах України.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |