напівдзвінкий
[nɑpiʋdzʋinkɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
У фонетиці: приголосний звук, що утворюється з неповним замиканням або зближенням артикуляторних органів, за наявності голосу, через що він нагадує дзвінкий приголосний, але з додатковим шумом (наприклад, звуки [j], [л], [р] у певних позиціях).
-
У фонології: один із класів приголосних фонем, що характеризується одночасною наявністю сонорності (голосу) та деякої шумності; сонорний приголосний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівдзвінкий, р. напівдзвінкого, д. напівдзвінкому, з. напівдзвінкого, о. напівдзвінким, м. напівдзвінкім