наперстник

[nɑpɛrstnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (історичне) Тісний довірений друг, найближчий соратник, особливо монарха або високопосадовця; людина, якій повністю довіряють і з якою радяться у важливих справах.

  2. (переносне, застаріле) Коханка, коханий; людина, якій віддано свої почуття.

  3. (рідковживане) Той, хто носить наперсток; кравець, швачка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. наперстника, д. наперстникові, з. наперстник, о. наперстником, м. наперстникові, к. наперстнику

Більше записів