1. (заст.) Той, хто нападає, нападник; агресор.
2. (заст., перен.) Той, хто переслідує, утискає когось; гнобитель.
3. (діал.) Той, хто напасає худобу; пастух.
напасник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їй чомусь здавалось, що то не князь Єремія, а якийсь напасник татарин застукав її на причілку в садку і вже ладен накинути на її шию аркан, щоб забрати її з собою й одвести в Крим в неволю. Вона почутила, що в неї вже забиває дух і памороки, що її тяма туманіє, голова заморочується, і вона от-от впаде на землю.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”
Частина мови: іменник (однина) |