Значення
-
Той, хто працює разом з кимось, виконуючи спільну роботу; товариш, помічник у праці, спільник.
-
У спортивних іграх, змаганнях: гравець однієї команди по відношенню до іншого гравця тієї ж команди; партнер.
-
Рідко вживане значення: той, хто подорожує або знаходиться десь разом з кимось; супутник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напарник, р. напарника, д. напарникові, з. напарника, о. напарником, м. напарникові, к. напарнику