Значення
-
У архітектурі давньогрецького храму — головне приміщення, святилище, де знаходилася культова статуя божества; целла.
-
У християнській архітектурі (візантійській, давньоруській) — центральна, найважливіша частина храму, де під час богослужіння перебували вірні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наос, р. наосу, д. наосові, з. наос, о. наосом, м. наосі, к. наосе